Відповідь УАРМ на лист релігійних організацій щодо заборони сурогатного материнства

Шановні співвітчизники!

Ми вдячні Вам за Ваше занепокоєння долею дітей, народжених від сурогатних матерів. Ситуація з немовлятами в київському готелі, про яку йде мова у Вашому зверненні, висвітлена засобами мас-медіа однобічно скандально з метою, на нашу думку, збільшення свого інформаційного рейтингу, а, відповідно, і прибутків.
Проблема сурогатного материнства більш глибока, ніж нібито торгівля людьми. Який розпач Господь бачить у серці жінки, яка через скруту вирішила виносити чужу дитину… Який біль у серці тієї, яка не може сама виносити свою бажану дитину…
«Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь! Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй! Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.» (Ісая 54:1-3)
Сам Господь дає людині право вибору, як вчинити. «Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх…» (Повторення Закону 30:19-20). Господь дивиться на серце людини, чому вона зробила такий вибір. Заборона ніколи не вирішувала суті проблеми. Це засвідчує і досвід протестантизма в Радянському Союзі.
Людина, у якої не вистачає віри в те, що Господь допоможе їй у біді, йде до лікаря, дослухається його порад, п’є пігулки, робить операції. Надання медичних послуг потребує матеріальних затрат. І чим складніша проблема, тим більші затрати. Лікарі вкладають свій талант, досвід. А душу дитині вкладає Господь. «Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа. Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!» (Приповісті 21:31).
Діти, народжені від сурогатних матерів, бажані, довгоочікувані для біологічних батьків, незалежно в якій країні вони проживають. Господь сам накладе пластир на ті рани, які могли бути отримані цими дітьми. Пастирського нагляду більш потребують діти знедолених українських жінок, яких, на превеликий жаль, ще дуже багато в нашій країні.

З повагою
президент УАРМ О.Юзько