Правління УАРМ розглягуло запит про участь людей, які живуть з ВІЛ, у програмах лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, здійснюється в порядку, визначеному законом, іншими нормативно-правовими актами і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому в частині 2 вказаної статті Закону зазначено, що люди, які живуть з ВІЛ, мають право на участь у допоміжних репродуктивних технологіях за умови запобігання передачі ВІЛ-інфекції від батьків майбутній дитині.
Необхідно також взяти до уваги, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2004 № 579 «Про затвердження Порядку направлення жінок для проведення першого курсу лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за абсолютними показаннями за бюджетні кошти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 224/10504 до Переліку медичних протипоказань для проведення лікування жіночої безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій (захворювання, у разі яких виношування вагітності протипоказане) віднесено ВІЛ-інфікованість або СНІД.
З метою запобігання передачі ВІЛ-інфекції від батьків чи/та донорів майбутній дитині обсяг обстеження осіб, щодо яких проводяться лікувальні програми ДРТ, а також донорів статевих клітин, що використовуються у ДРТ, встановлений відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, передбачає обов’язкове попереднє проведення аналізів на ВІЛ. Фактично діючий наказ МОЗ України № 787 не забороняє проведення лікування ВІЛ-інфікованих.
Спеціалізовані заклади охорони здоров’я для лікування безпліддя у дискордантних щодо ВІЛ-інфекції пар зможуть застосовувати допоміжні репродуктивні технології тільки у разі володіння методами, які забезпечують запобігання передачі ВІЛ-інфекції від батьків майбутній дитині.
У разі дискордантного щодо ВІЛ-інфекції чоловіка використовувати для всіх можливих методик ДРТ тільки донорську сперму. У разі дискордантної щодо ВІЛ-інфекції жінки використовувати тільки метод сурогатного материнства з застосуванням донорських ооцитів і сперми чоловіка. У разі дискордантних щодо ВІЛ-інфекції і чоловіка і жінки будь-які методики ДРТ не застосовувати.
Стосовно переліку технологічних, юридичних та організаційних умов, які повинен дотримуватися заклад охорони здоров’я при наданні медичних послуг із застосуванням ДРТ дискордантним щодо ВІЛ-інфекції парам, Правління УАРМ може посилатися лише на міжнародний досвід. Так, заклад охорони здоров’я при наданні медичних послуг із застосуванням ДРТ дискордантним щодо ВІЛ-інфекції парам повинен дотримуватися наступних умов:
1. Проведення забору яйцеклітин і всі маніпуляції з гаметами та ембріонами повинні проводитись відокремлено від неінфікованих пацієнтів. Фактично це або окремий заклад, або друга процедурна та ембріологічна лабораторія в існуючому закладі, що здійснює ДРТ.
2. Відокремлене від неінфікованих пацієнтів кріосховище або окремі сосуди Дьюар в існуючому кріосховищі.
3. Визначення вірусного навантаження у зразках сперми, що використовуються для запліднення. Це може бути проведення ПЛР-аналізу у попередньо кріоконсервованих зразках сперми.
Відповідні умови проведення циклів ДРТ та клінічний протокол (настанова) щодо застосування ДРТ для людей, які живуть з ВІЛ в Україні, повинні бути відображені в Наказі МОЗ України.
Правління УАРМ не володіє інформацією, які заклади охорони здоров’я України, окрім Закарпатського центру з профілактики та боротьби із СНІДом, мають право надавати медичні послуги із застосуванням ДРТ ВІЛ-інфікованим парам.
На сьогоднішній день Правління УАРМ бачить дійсно серйозну проблему з наданням спеціалізованої допомоги у доступі до ДРТ подружнім парам з ВІЛ-інфекцією. Необхідно створити відповідну нормативну базу для можливості проведення циклів ДРТ при лікуванні безпліддя у даного контингенту пацієнтів у всіх закладах охорони здоров’я, які мають право проводити цикли ДРТ, незалежно від форми власності.
