Шановні колеги!
Правління УАРМ розглянуло запит щодо документального підтвердження офіційно зареєстрованого шлюбу або його відсутності у нерезидентів України.
Провівши консультації із членами Української асоціації репродуктивної медицини-правниками, що мають досвід у застосуванні чинного законодавства у сфері регулювання допоміжних репродуктивних технологій, та узагальнив їх погляди, можемо висловити наступну думку щодо поставлених питань:
У тих випадках, коли згідно «Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», затвердженому Наказом Міністерства охорони здоров’я України від № 787 (далі – Наказ № 787), заклад охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) зобов’язаний отримати від пацієнтів документальне підтвердження офіційно зареєстрованого шлюбу (п. 6.10 Наказу № 787), то для осіб, які уклали шлюб на території України таким документом є свідоцтво про шлюб, а поза межами України – документ, виданий згідно вимог законодавства країни, в якій такий шлюб був офіційно зареєстрований. Такий документ повинен бути легалізований згідно вимог міжнародного законодавства (легалізація чи проставлення апостилю). При цьому, з огляду на законодавчо визначене в Україні поняття «шлюбу», встановленому ст. 21 Сімейного кодексу України, документи про реєстрацію одностатевого шлюбу не можуть бути прийняті до уваги ЗОЗ в якості документа, який підтверджує реєстрацію шлюбу.
Щодо документів, які підтверджують відсутність офіційно зареєстрованого шлюбу, вважаємо, що у Наказі № 787 відсутні посилання, в яких ЗОЗ повинен вимагати у пацієнтів такий документ і пересвідчуватися у відсутності зареєстрованого шлюбу.
У разі, якщо Наказом №787 прямо вимагається отримання документа про перебування у шлюбі, то ЗОЗ зобов’язаний вимагати такий документ у пацієнтів і відсутність його копії у ЗОЗ буде вважатися порушенням Наказу №787.
